Інфекції сечовивідних шляхів зустрічаються часто, вони є серйозною медичною проблемою, яка вимагає грамотного своєчасного лікування. Йдеться про запалення, які викликають хвороботворні організми. Інфекції можуть рецидивувати по кілька разів на рік, з гострої форми досить швидко переходять в хронічну, яка супроводжується ряд серйозних ускладнень.

 

Основні моменти

Сечовивідна система — комплекс органів, в яких утворюється і виводиться з організму сеча. Від злагодженої чіткої роботи складових систем будуть залежати стан і життя людини. У нормі в нирках утворюється стерильна від вірусів, бактерій, грибків сеча — в її склад входять вода, продукти обміну, солі. Під час сечовипускання організми, які могли потрапити в уретру з анального отвору, вимиваються з сечею. Але коли людина нерегулярно спорожняється, бактерій занадто багато, патогени можуть проникати в уретру і викликати запалення — уретрит, цистити. При відсутності адекватного лікування по сечоводу інфекція дійде до нирок.

Основні симптоми інфекцій сечостатевих шляхів — позиви до частого сечовипускання, які супроводжують виражений дискомфорт, біль, печіння, підвищення температури тіла, озноб. Сеча часто змінює відтінок — набуває каламутність, в ній з’являються домішки крові.

 

Причини

Інфекції сечовивідних шляхів частіше діагностуються у жінок в силу особливостей анатомічної будови статевої системи. Уретра у жінки набагато коротше, ніж у чоловіка, розташовується біля анальної зони. Все це створює сприятливі для потрапляння з прямої кишки в сечовий міхур бактерій умови.

Менопауза додатково підвищує ризики ІСП, оскільки зниження рівня вмісту естрогенів в крові викликає витончення тканинних структур сечовивідних шляхів. У чоловіків збільшення простати в розмірах сприяє підвищенню тиску на уретру. Сечовий міхур спорожняється при сечовипусканні не до кінця, що викликає розвиток інфекцій, розмноження бактерій. Якщо регулярно стримувати сечовипускання, відтягувати походи в туалет, це теж викличе ослаблення м’язів, може стати причиною інфікування сечового міхура.

 

Заходи профілактики

На 100% виникнення захворювань сечовивідних шляхів профілактика не виключить, але в рази знизити ризики вона здатна. Перший і головний момент — потрібно уникати зневоднення.

Якщо пити мало води, концентрація сечі підніметься до критичних позначок, зростуть ризики інфікування. Потрібно вживати достатні обсяги рідини щодня — це прискорить процес виведення бактерій з сечового.

 

Корисний журавлинний сік. У ньому багато антиоксидантів, які знімають запалення, зміцнюють імунітет, зупиняють процеси руйнування здорових клітинних структур. Аналогічними властивостями володіє чорниця.

 

Відвідувати туалет потрібно в міру появи позивів до сечовипускання — терпіти і чекати дуже шкідливо. Регулярна відстрочка призводить до збільшення концентрації сечі, посиленого розмноження бактерій, розвитку хронічних запальних реакцій. Шкідливо для сечового міхура куріння. Чи підтримає здоров’я системи міцний імунітет, достатній сон, мінімізація стресів.

 

І останнє — обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни. Душ приймають щодня, потім змінюють нижню білизну. Білизна бажано вибирати з бавовни — воно дозволить шкірі нормально дихати. Особливу увагу приділяйте особистої гігієни до і після статевого акту. Можна застосовувати Сальвірен. Вони підходять для профілактики і нормалізують роботу системи після перенесених захворювань.